Для початку програмування на C++ вам потрібні дві речі: текстовий редактор та компілятор. Текстовий редактор – це програма, в якій ви пишете код C++. Наприклад, Notepad, Sublime Text, Visual Studio Code тощо. Компілятор – це програма, яка перетворює код C++ на мову, яку розуміє комп’ютер. Наприклад, GCC, Clang, Visual Studio тощо. Ви також можете використовувати інтегроване середовище розробки (IDE), яке містить і редактор, і компілятор, а також інші корисні функції, такі як налагоджувач, автодоповнення, підсвічування синтаксису тощо. Наприклад, Code: Blocks, Eclipse, Visual Studio тощо. Вибір редактора, компілятора або IDE залежить від вашої операційної системи та особистих уподобань.
Структура та синтаксис програми на C++ складаються з наступних частин:
- Документаційний розділ: цей розділ використовується для опису логіки та мети програми, яку програміст пише. Він може містити коментарі, які пояснюють код.
- Препроцесорні директиви: цей розділ використовується для включення файлів заголовків, які містять оголошення функцій, змінних, класів тощо, які використовуються в програмі. Він починається зі знаку решітки (#) та може містити директиви, такі як #include, #define, #ifdef тощо.
- Глобальні оголошення: цей розділ використовується для оголошення змінних, функцій, класів, структур тощо, які доступні для всієї програми. Він може містити ключові слова, такі як int, char, double, void, class, struct тощо.
- Функція main(): ця функція є точкою входу в програму та виконує основну логіку програми. Вона повинна повертати ціле число (int) та приймати два параметри: кількість аргументів командного рядка (argc) та масив рядків, які містять аргументи командного рядка (argv). Вона має вигляд int main(int argc, char* argv[]).
- Локальні оголошення: цей розділ використовується для оголошення змінних, функцій, класів, структур тощо, які доступні тільки в межах функції main() або іншої функції. Він може містити ті ж ключові слова, що й глобальні оголошення.
- Оператори та вирази програми: цей розділ використовується для виконання різних дій, таких як присвоєння, арифметичні операції, логічні операції, умовні операції, цикли, введення/виведення тощо. Він може містити символи, такі як =, +, -, *, /, %, &&, ||, !, if, else, switch, case, for, while, do, cin, cout тощо.
- Користувацькі функції: цей розділ використовується для оголошення та визначення функцій, які виконують певні завдання, пов’язані з програмою. Вони можуть бути викликані з функції main()
Ось приклад простої програми на C++, яка виводить текст “Hello, World!”
#include <iostream>
int main() {
std::cout << "Hello, World!" << std::endl;
return 0;
}
Ця програма використовує бібліотеку iostream для виводу повідомлення на екран. Функція main є точкою входу в програму, тобто вона виконується першою. У цьому випадку, вона просто виводить рядок “Hello, World!” на екран, а потім повертає 0 як код виходу.
Щоб запустити цю програму в IDE, створіть новий проект та додайте до нього цей файл з кодом. Після цього натисніть кнопку “Run” або “Build and Run”, щоб скомпілювати та запустити програму.
Якщо все пройде успішно, ви побачите “Hello, World!” на екрані.
Це простий приклад програми на C++, який може стати основою для подальшого вивчення мови програмування.
